«Кіно задовольняє одвічну потребу колективного несвідомого — потребу людей в спільних спогадах»,
– каже Мартін Скорсезе, кокетливо виблискуючи очима з-під своїх гігантських окулярів. І без сумніву, маестро має рацію. Тим паче, що цими довгими січневими вечорами ми усі впадаємо у ескапічну святкову сплячку: хочеться тепла, солодощів, мерехтливих вогнів і спільних атмосферних моментів. То ж чи не найкраще шукати їх у цих чарівних керованих сновидіннях – у чудових зимових фільмах?
