Цнотливо чисті
морські хвилі, що суїцидально розбиваються об кам’яні скелі непривітного
берега, грізні крони безмежно зеленого лісу, що відгомонять розпачливим
Фенріровим завиванням і звивисті ниточки рішучих доріг, що так по-англійськи
зникають у невідомості.
Тебе везуть.